Ця проміжна скорочена фінансова звітність не включає в себе всю інформацію, необхідну для повного комплекту фінансової звітності згідно з МСФЗ, а лише окремі примітки для пояснення подій та операцій, які є суттєвими для розуміння змін у фінансовому стані та результатах діяльності Банку з дати останньої річної фінансової звітності. Цю проміжну скорочену фінансову звітність Банку слід читати разом з опублікованою річною фінансовою звітністю Банку за 2025 рік.

9 місяців, що закінчуються 30 вересня 2026 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Проміжна скорочена фінансова звітність за дев'ятимісячний період, що завершився 30 вересня 2026 року, підготовлена на основі таких самих положень облікової політики і методів обчислення, що і річна фінансова звітність за 2025 рік.

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКОРДБАНК"

Україна

вулиця Стеценка, буд. 6, м. КИЇВ, 04136

Україна

Станом на 30 вересня 2026 року ПуАТ «КБ АКОРДБАНК» представлений 184 точками продажу – Головний банк та 183 безбалансових відділення.

Стратегічною метою Банку є збільшення ринкової вартості банківської установи в інтересах акціонерів. Основною метою для менеджменту ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" є створення та надійне функціонування конкурентоспроможного фінансово стійкого кредитного закладу з розвинутими технологіями  взаємодії з клієнтами, здатного задовольнити вимоги і надавати широкий спектр банківських послуг юридичним особам та приватним клієнтам на рівні міжнародних банків.

ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Свідоцтво учасника Фонду № 198, дата реєстрації 14.08.2008 р.).

Банк здійснює банківські операції відповідно до банківської ліцензії № 245, виданої Національним банком України 07 листопада 2011 (https://bank.gov.ua/files/Licences_bank/380634.pdf), до яких з 15.07.2021року додались послуги з інкасації коштів та перевезення валютних цінностей.

ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" має наступні ліценції та рішення на здійснення діяльності на фондовому ринку:

- Ліцензія Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку серії АЕ №263225 від 29.08.2013 "Професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами (Брокерська діяльність)". Строк дії ліцензії з 29.08.2013 необмежений;

- Ліцензія Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку серії АЕ№263226 від 29.08.2013 "Професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами (Дилерська діяльність)". Строк дії ліцензії з 29.08.2013 необмежений;

- Ліцензія Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку серії АЕ №263227 від 29.08.2013 "Професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами (Андеррайтинг)". Строк дії ліцензії з 29.08.2013 необмежений;

- Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо видачі ліцензії "Професійна діяльність на фондовому ринку - депозитарна діяльність (депозитарна діяльність депозитарної установи)" №614 від 16.10.2019. Строк дії ліцензії з 16.10.2019 необмежений.

Членство в міжнародних системах грошових переказів:

Банк здійснює відправлення та виплату коштів через міжнародні системи грошових переказів "MONEYGRAM", "INTELEXPRESS", "RIA", "MY TRANSFER":

Членство в міжнародних платіжних системах:

Банк є Афілійованим членом МПС MasterCard WorldWide. Послуги по операціям з картками міжнародної платіжної системи MasterCard здійснюються згідно з договором Принципового члена МПС MasterCard, банком - спонсором АТ "ПУМБ".

 Банк володіє такими ліцензіями:

*ліцензією на емісію карток платіжної системи Mastercard,

*ліцензією на здійснення cash-еквайрінга в рамках Mastercard,

*ліцензією на здійснення торгівельного еквайрінга в рамках Mastercard.

З 2020 року Банк є учасником  Національної  платіжної  системи  "Український платіжний простір" - системи роздрібних платежів, у якій розрахунки за товари та послуги, отримання готівки та інші операції з національною валютою здійснюються за допомогою електронних платіжних засобів, а саме платіжних карток ПРОСТІР.

В 2024 році відповідно до договору про здійснення спільної діяльності від 24.09.2024 Банк став учасником проекту "Прозора мережа", що направлений на побудову миттєвих взаєморозрахунків між Банками та їх клієнтами.

Членство в міжбанківських об'єднаннях, біржах, асоціаціях:

ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" є членом:

- Професiйної Асоцiацiї учасникiв Ринкiв капiталу та Деривативiв (ПАРД);
- ПрАТ "ФБ "ПЕРСПЕКТИВА";
- Незалежної асоціації банків України (НАБУ);
- Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем "ЄМА".
- Американсько-Української Ділової Ради (U.S.-Ukraine Business Council (USUBC)), Вашингтон, округ Колумбія;
- Європейської Бізнес Асоціації.

Станом на 30 вересня 2026 року керівництво ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" володіло акціями Банку наступним чином:

Голова Наглядової ради Волинець Данило Мефодійович74,771253%

Голова Правління Руднєв Олексій Миколайович24,850504%

Іноземні інвестори не мають часток в статутному капіталі ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК".

Ця проміжна скорочена фінансова звітність за дев’ять місяців, що закінчилися 30 вересня 2026 року, підготовлена відповідно до вимог МСБО 34 "Проміжна фінансова звітність".

У звітному періоді Банк уточнив подання зобов'язань з оплати невикористаних відпусток працівників, які обліковуються за рахунком 3658, шляхом їх перенесення зі статті "Забезпечення" до статті "Інші нефінансові зобов'язання" звіту про фінансовий стан.

Зміна подання зумовлена характером зазначених зобов'язань, які відповідно до МСБО 19 "Виплати працівникам" та п. 11 МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи" належать до нарахованих зобов'язань з виплат працівникам.

Для забезпечення порівнянності відповідні показники станом на 31 грудня 2025 року рекласифіковано на суму 49 368 тис. грн. Рекласифікація не вплинула на загальну суму зобов'язань, власний капітал, фінансовий результат або грошові потоки Банку.

Прийнята облікова політика відповідає обліковій політиці, що застосовувалася в попередньому звітному році, за винятком прийнятих нових стандартів, що вступили в силу на 1 січня 2026 р.

Банк не застосовував достроково будь-які стандарти, роз'яснення або поправки, які були випущені, але ще не вступили в силу.

Нові стандарти та тлумачення, що вже набрали чинності або будуть обов'язковими для застосування Банком у майбутньому наведено нижче

З 01 січня 2026 року набрали чинності такі зміни до МСФЗ:

-Зміни до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" та МСФЗ 9 "Фінансові інструменти": "Зміни до класифікації та оцінки фінансових інструментів";

-Зміни до МСФЗ 1 "Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності";

-Зміни до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації";

-Зміни до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти";

-Зміни до МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність";

-Зміни до МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів".

Зміни до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" та МСФЗ 9 "Фінансові інструменти": "Зміни до класифікації та оцінки фінансових інструментів". Унесені зміни уточнюють класифікацію та оцінку фінансових інструментів, включаючи вимоги до розкриття інформації, та стосуються вимог щодо припинення визнання фінансових інструментів під час здійснення розрахунків за фінансовими зобов'язаннями за допомогою системи електронних платежів; оцінки договірних характеристик грошових потоків фінансових активів, у тому числі тих, що пов'язані з екологічними, соціальними та управлінськими аспектами (ESG). Також змінено вимоги до розкриття інформації щодо інвестицій в інструменти власного капіталу, що призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, додано вимоги до розкриття інформації для фінансових інструментів з умовними характеристиками, які не стосуються безпосередньо основних кредитних ризиків і витрат.

Зміни до МСФЗ 1 "Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності". Зокрема, внесено зміни до МСФЗ 1 для забезпечення їх відповідності вимогам МСФЗ 9, додано перехресні посилання для підвищення зрозумілості МСФЗ 1. Такі зміни спрямовані на усунення потенційної плутанини, що виникала через невідповідність між формулюванням пункту Б6 у МСФЗ 1 та вимогами до обліку хеджування у МСФЗ 9.

Відповідно до внесених змін суб'єкти господарювання не повинні відображати у своєму першому звіті про фінансовий стан за МСФЗ будь-яких відносин хеджування, які не відповідають критеріям обліку хеджування за МСФЗ 9.

Зміни до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації".

Прибуток або збиток від припинення визнання (Зміни до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації"). Зміни оновлюють формулювання щодо закритих вхідних даних та передбачають перехресне посилання на пункти МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості" (далі - МСФЗ 13).

Розкриття відстроченої різниці між справедливою вартістю та ціною операції (Зміни до Основи для висновків щодо МСФЗ 7). Зміни стосуються розкриття інформації, пов'язаної з визнанням різниць між ціною операції та справедливою вартістю на дату первісного визнання. Ці зміни спрямовані на узгодження формулювання положень Основи для висновків щодо МСФЗ 7 з відповідними положеннями МСФЗ 7, формулюваннями та концепціями МСФЗ 9 і МСФЗ 13.

Вступ та розкриття інформації про кредитний ризик (Зміни до Основи для висновків щодо МСФЗ 7). Зміни внесено з метою уточнення того, що рекомендації необов'язково ілюструють усі вимоги, встановлені МСФЗ 7, та спрощення пояснення аспектів вимог МСФЗ, які не проілюстровані.

Зміни до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти".

Припинення визнання зобов'язань з оренди (Зміни до МСФЗ 9). Зміни стосуються уточнень вимог щодо припинення визнання орендарем зобов'язань з оренди відповідно до вимог МСФЗ 9.

Ціна операції (Зміни до МСФЗ 9). Унесено зміни до пункту 5.1.3 МСФЗ 9 щодо оцінки під час первісного визнання торговельної дебіторської заборгованості та відповідні зміни до визначення термінів МСФЗ 9.

Зміни до МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність".

Зміни внесено до пункту Б74 МСФЗ 10 з метою уточнення, що відносини, які описані в пункті Б74, є лише одним із прикладів обставини, за якої потрібно застосовувати судження, чи діє сторона як фактичний агент, чи ні.

Зміни до МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів".

Зміна полягає в оновленні формулювання пункту 37 МСБО 7 щодо заміни терміна "метод собівартості" на "за собівартістю", яку не було внесено під час прийняття проєкту змін до МСФЗ "Вартість інвестиції у дочірнє підприємство, підприємство під спільним контролем або асоційоване підприємство" у 2008 році.

З 01 січня 2027 року та пізніше набирають чинності такі зміни до МСФЗ:

-МСФЗ 19 "Дочірні підприємства, що не є підзвітними громадськості: розкриття інформації";

-МСФЗ 18 "Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності";

-Звітність із сталого розвитку.

МСФЗ 19 "Дочірні підприємства, що не є підзвітними громадськості: розкриття інформації".

МСФЗ 19 дозволяє спростити звітність суб'єктів господарювання, зменшуючи витрати на підготовку фінансової звітності відповідних дочірніх підприємств і зберігаючи розкриття корисної інформації у фінансовій звітності для її користувачів.

МСФЗ 19 надає можливість дочірнім підприємствам вести лише один набір бухгалтерських записів для задоволення потреб як материнського підприємства, так і користувачів їхньої фінансової звітності, що послаблює вимоги до розкриття інформації: МСФЗ 19 дозволяє скорочення обсягу розкриття інформації, що водночас задовольняє потреби користувачів фінансової звітності дочірніх підприємств.

Суб'єкт господарювання має право застосовувати МСФЗ 19, якщо: суб'єкт господарювання не є публічно підзвітним суспільству (див. пункти 11-12 МСФЗ 19); та має кінцеве або проміжне материнське підприємство, яке складає консолідовану фінансову звітність для оприлюднення, що відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.

У зв'язку із введенням МСФЗ 19 вносяться зміни до інших стандартів бухгалтерського обліку МСФЗ.

Зміни до МСФЗ 19 "Дочірні підприємства, що не є підзвітними суспільству: розкриття інформації". Ці зміни до МСФЗ 19 спрямовані на врахування послаблення вимог до розкриття інформації, які були визначені новими та зміненими МСФЗ у період з лютого 2021 року до травня 2024 року. Рада міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі - РМСБО) буде розглядати необхідність внесення змін до МСФЗ 19 кожного разу під час прийняття нових стандартів чи змін до чинних МСФЗ.

Зміни до МСБО 21, МСФЗ 19, МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" - Переведення у валюту подання в умовах гіперінфляції. Зміни визначають процедури переведення звітності у валюту подання в умовах гіперінфляційної економіки. Ці зміни спрямовані на підвищення корисності отриманої інформації економічно ефективним способом, а також зменшення варіативності на практиці.

Зміни до МСФЗ 10 та МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані і спільні підприємства" (далі - МСБО 28) - Операція продажу або внеску активів між інвестором та його асоційованим або спільним підприємством. У грудні 2015 року РМСБО вирішила відкласти дату набрання чинності змінами до МСФЗ 10 та МСБО 28 до дати, що буде визначена РМСБО. Дострокове застосування поправок все ще дозволяється. Ці зміни враховують визнану невідповідність між вимогами МСФЗ 10 та МСБО 28 (2011) щодо продажу або внеску активів між інвестором та його асоційованим або спільним підприємством. Змінами передбачено, що повний прибуток або збиток визнається, коли операція стосується бізнесу. Частковий прибуток або збиток визнається, коли операція стосується активів, які не становлять бізнес, однак визнається лише в межах часток непов'язаних інвесторів в асоційованій компанії або спільному підприємстві.

МСФЗ 18 "Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності"

Новий МСФЗ 18 замінює МСБО 1 "Подання фінансової звітності". Відповідно до МСФЗ 18 мета фінансової звітності полягає в наданні фінансової інформації про активи, зобов'язання, власний капітал, доходи та витрати суб'єкта господарювання, що звітує, яка є корисною для користувачів фінансової звітності в оцінюванні перспектив майбутніх чистих грошових надходжень до суб'єкта господарювання та оцінюванні того, як управлінський персонал розпоряджається економічними ресурсами суб'єкта господарювання.

Для досягнення мети фінансової звітності суб'єкт господарювання надає інформацію в основних фінансових звітах і розкриває її в примітках, реалізуючи це в наданні структурованих зведень визнаних активів, зобов'язань, власного капіталу, доходу, витрат і грошових потоків суб'єкта господарювання, що звітує, які є корисними для користувачів фінансової звітності.

Серед нових вимог МСФЗ 18, що покращують якість фінансової звітності, є вимоги щодо обов'язкового визначення проміжних підсумків у звіті про прибутки та збитки, вимоги щодо розкриття інформації про показники ефективності, визначені керівництвом, та додавання нових принципів агрегування та дезагрегування інформації.

МСФЗ 18 запроваджує нову структуру для звіту про прибутки або збитки та передбачає, що суб'єкт господарювання повинен буде класифікувати всі доходи та витрати у своєму звіті про прибутки або збитки за однією з п'яти категорій: операційна, інвестиційна, фінансова, податки на прибуток і припинена діяльність. МСФЗ 18 запроваджує нові обов'язкові підсумки та проміжні підсумки і вимагає їх подання у звіті про прибутки та збитки, зокрема "операційні прибутки або збитки", "прибутки або збитки до фінансування та податку на прибуток", "прибутки або збитки".

МСФЗ 18 установлює вимоги щодо визначення суб'єктом господарювання свого основного виду господарської діяльності, що впливає на класифікацію доходів та витрат за зазначеними вище категоріями. Залежно від основного виду господарської діяльності деякі доходи та витрати можуть бути класифіковані не в інвестиційній чи фінансовій категорії, а в операційній категорії. Це, зокрема, може стосуватися суб'єктів господарювання, які інвестують в активи певних типів або надають фінансування клієнтам. Для визначення основного виду господарської діяльності та класифікації доходів і витрат за відповідними категоріями радимо детально вивчити відповідні пункти МСФЗ 18.

Також МСФЗ 18 уводить нові розкриття (за наявності): визначені управлінським персоналом показники результатів діяльності, що визначаються як проміжні підсумки доходів та витрат, які:

а) суб'єкт господарювання використовує в публічній комунікації за межами фінансової звітності;

б) суб'єкт господарювання використовує для донесення до користувачів фінансової звітності думки управлінського персоналу щодо певного аспекту фінансових результатів суб'єкта господарювання в цілому; та

в) не зазначено в пункті 118 МСФЗ 18 або МСФЗ конкретно не вимагають їх подавати чи розкривати.

МСФЗ 18 вимагає розкриття інформації про всі основні визначені управлінським персоналом показники результатів діяльності суб'єкта господарювання в одній примітці до фінансової звітності, а також про кожен такий показник, включаючи те, як управлінський персонал бачить суть цього показника та як цей показник порівнюється із відповідними показниками, подання яких вимагається МСФЗ 18. Ця інформація має розкриватися в складі фінансової звітності, яка підлягатиме обов'язковому аудиту.

МСФЗ 18 також установлює вдосконалені вимоги стосовно агрегування та дезагрегування інформації в основних фінансових звітах та/або примітках, спрямовані на забезпечення більш глибокого і чіткого розумінням фінансових результатів. МСФЗ 18 вимагає, щоб агрегування та дезагрегування інформації здійснювалося з посиланням на спільні та відмінні характеристики. Також суб'єкт господарювання позначає та описує статті, подані в основних фінансових звітах або примітках у спосіб, що правдиво подає характеристики статті, надаючи всі описи та пояснення, необхідні користувачеві фінансової звітності для розуміння таких статей. Передбачено вимоги щодо подання детальнішої інформації з униканням загальних позначень, таких як "інше" / "інші". МСФЗ 18 застосовується ретроспективно.

Звітність із сталого розвитку

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.10.2024 № 1015-р схвалено Стратегію запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку (далі - Стратегія). Метою Стратегії є запровадження подання підприємствами звітності зі сталого розвитку до 2030 року, що забезпечить адаптацію національного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - ЄС), сприятиме доступу українських підприємств до міжнародних ринків капіталу та залученню іноземних інвестицій.

Звітність із сталого розвитку не є фінансовою звітністю. Відповідно до проєкту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо запровадження звітності із сталого розвитку" від 04.08.2025 № 13598 (далі - Проєкт № 13598), звітність із сталого розвитку має бути частиною звіту про управління та подаватися одночасно із фінансовою звітністю. Звітність із сталого розвитку, яка має бути обов'язковою до подання визначеним колом суб'єктів господарювання, згідно з Проєктом № 13598 має складатися за стандартами звітності із сталого розвитку, які прийняті Європейською комісією. Відповідно до Проєкту № 13598 першим звітним періодом, за який підприємства подають звітність із сталого розвитку за стандартами звітності із сталого розвитку, для великих підприємств, середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, становить понад 500 осіб, - 2027 рік; для материнських підприємств великої групи, середнякількість працівників яких за рік, що передує звітному, на консолідованій основі становить понад 500 осіб, - 2027 рік; для великих підприємств та материнських підприємств великої групи, крім тих, що зазначені вище, - 2028 рік; для малих та середніх підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу, - 2029 рік.

Також у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" та деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності" від 05.09.2025 № 14016, яким передбачено встановлення вимог до аудиторів щодо підготовки звіту з обов'язкового надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку.

Очікується, що ці зміни не матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність Банку.

Заява про відповідність

Ця проміжна скорочена фінансова звітність Банку підготовлена відповідно до вимог МСБО 34 "Проміжна фінансова звітність", яку слід читати разом з опублікованою річною фінансовою звітністю Банку за 2025 рік. Ця проміжна скорочена фінансова звітність не включає в себе всю інформацію, необхідну для повного комплекту фінансової звітності згідно з МСФЗ, а лише окремі примітки для пояснення подій та операцій, які є суттєвими для розуміння змін у фінансовому стані та результатах діяльності Банку з дати останньої річної фінансової звітності.

Банк надає примітки до проміжної скороченої фінансової звітності лише за суттєвими статтями в показниках в цілому, за статтями, які потребують розшифровки з метою деталізації відображеної інформації, а також за статтями, за якими відбулися суттєві зміни. Суттєвими банк вважає зміни не менше ніж на 10% порівняно з даними тих самих статей річної фінансової звітності банку за 2025 рік.

Інші критерії вибору принципів представлення

Дана проміжна скорочена фінансова звітність була підготовлена у відповідності з принципом оцінки за історичною вартістю, за винятком оцінки окремих фінансових інструментів у відповідності до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти". Історична собівартість визначається на основі справедливої вартості компенсації, оплаченої в обмін на товари та послуги. Дана проміжна скорочена фінансова звітність не включає інформацію та розкриття, які могли б істотно дублювати інформацію, включену у фінансову звітність за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, підготовлену відповідно до МСФЗ. Керівництво вважає, що проміжна скорочена фінансова звітність відображає всі коригування, необхідні для достовірності подання фінансового стану Банку, результатів діяльності, звіту про зміни у власному капіталі та звіту про рух грошових коштів за проміжний звітний період.

Оцінки та судження, що використовуються при складанні фінансової звітності

Принципи підготовки фінансової звітності вимагають від керівництва Банку використовувати оцінки і припущення, які можуть вплинути на відображені суми активів і зобов'язань, розкриття умовних активів і зобов'язань на дату фінансової звітності, а також враховані суми прибутку за звітний період. Дані оцінки та припущення ґрунтуються на інформації, наявній на дату випуску проміжної фінансової звітності. Хоча ці оцінки ґрунтуються на найкращому розумінні керівництвом поточних подій та операцій, фактичні результати можуть суттєво відрізнятися від цих оцінок та припущень.

При підготовці проміжної фінансової звітності критичні судження, зроблені керівництвом при застосуванні облікової політики Банку, та ключові джерела невизначеності в оцінках були такими ж, як і ті, що застосовувались до фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, підготовленої за МСФЗ, а саме судження щодо зменшення корисності кредитів, оренди та податкового законодавства.

Інформація про зміни в припущеннях про безперервність діяльності

Керівництво Банку усвідомлює ризики, що викликані воєнними діями рф проти України та можуть і надалі зберігатися /зростати в умовах війни.

Ця проміжна скорочена фінансова звітність підготовлена на основі припущення, що Банк в змозі продовжувати свою діяльність на безперервній основі у найближчому майбутньому.

Керівництво та акціонери мають намір i в подальшому здійснювати господарську діяльність Банку в Україні. На думку Керівництва, застосування припущення щодо здатності Банку продовжувати свою діяльність на безперервній основі є обґрунтованими, враховуючи належний рівень достатності його капіталу, підтримання ліквідності на високому рівні та ведення прибуткової діяльності. Банк продовжує обслуговувати клієнтів в 99 % відділень своєї мережі та продовжує відкривати нові відділення. В Банку відсутні невиконані або відтерміновані зобов'язання. Банк продовжує свою роботу без порушення економічних нормативів. Банк володіє ресурсами для продовження своєї діяльності в найближчому майбутньому.

Дана проміжна скорочена фінансова звітність не містить будь-яких коригувань, які були б необхідні, якби Банк був неспроможний продовжувати свою діяльність у майбутньому.

Однак, існує суттєва невизначеність значною мірою через непередбачуваний вплив воєнних дій на території України, а отже, і через фактори, які Банк не в змозі ні передбачити, ні контролювати, і які можуть вплинути на припущення, що лежать в основі оцінок Керівництва, що може потенційно підставити під сумнів здатність продовжувати свою діяльність.

Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність

У третьому кварталі 2026 року загальна інфляція продовжувала пришвидшуватися, передусім через зростання цін на пальне та наслідки російських атак на логістичну інфраструктуру. У серпні інфляція на споживчому ринку становила 8,1% р/р, а вже у вересні підвищилася до 10,0% р/р, що є найрізкішим місячним зростанням цього року. Водночас базова інфляція пришвидшилася на кінець третього кварталу 2026 року до 8,8% р/р. Цьому сприяло подальше зростання витрат бізнесу на логістику та автономне енергозбереження, а також сезонне підвищення цін на товари та послуги.

Інфляція пального у вересні 2026 року зросла до 46,2% р/р з 38,7% р/р у серпні. Вартість транспортних послуг зросла на 36%, ціни на пасажирські перевезення автотранспортом на 39% у річному обчисленні. Така динаміка зумовлювалася передусім поетапним підвищенням внутрішніх акцизів, стрімким зростанням операційних витрат перевізників, а також подорожчанням імпортного ресурсу на тлі глобального зростання цін на нафту через невизначеність щодо війни на Близькому Сході.

Економічна активність у третьому кварталі надалі погіршувалася внаслідок нових руйнувань виробничих потужностей та блокади основних портів. Постійні обстріли призвели до повної зупинки металургійних підприємств у вересні 2026 року. Атаки на склади, розподільчі центри та логістичні термінали порушили виробництво та підвищили витрати в ланцюгах постачання. Багато компаній переміщують запаси на захід країни та диверсифікують місця зберігання, що підвищує стійкість, але збільшує операційні витрати та знижує ефективність.

У серпні 2026 року ВВП України зріс всього на 1,2% після зростання у липні на 4% у річному вимірі. Міністерство економіки розглядає сценарій уповільнення річного ВВП до 0,5% за підсумками 2026 року, хоча попередній офіційний прогноз складав 1,6% р/р.

У третьому кварталі через обстріли інфраструктури суттєво скоротився попит на нових працівників у постраждалих галузях. Водночас це поки не позначилося на зарплатах, які продовжували зростати.

Менші надходження грантів призвели до розширення дефіциту поточного рахунку. Резерви на тлі значних інтервенцій скоротилися і складають 47,1 млрд. доларів США на звітну дату.

Наприкінці третього кварталу Україна зіткнулася з кризою ліквідності державного бюджету. Зовнішня допомога надходила в менших обсягах, фіксувалося недоотримання податкових надходжень і зростання потреб на оборону. Уряд тимчасово призупинив фінансування капітальних видатків, зосередившись на забезпеченні оборонних потреб і соціальних виплат.  Активність на внутрішньому борговому ринку залишається низькою. Роловер гривневих ОВДП становив лише 82%. Роловер за ОВДП у всіх валютах з початку року знизився до 109%.

Підвищення Національним банком України облікової ставки у вересні до 16% підтримало попит населення на гривневі активи. Водночас зріс попит і на іноземну валюту.

За вісім місяців 2026 року обсяг строкових депозитів населення збільшився на 37,3 млрд. грн., або на 8% - до 504,2 млрд. грн. Гривневі вклади збільшилися на 34,4 млрд. грн. (+10,8%), валютні - на 2,9 млрд. грн. (+2%). На початку осені приплив коштів прискорився і за вересень обсяг строкових депозитів фізичних осіб зріс на 3,2 млрд. грн.

У третьому кварталі 2026 року надалі зростав обсяг банківського кредитування. Порівняно з серпнем 2025 року обсяг гривневих кредитів юридичним особам зріс на 33%, валютних у гривневому еквіваленті - на 31,4%. Кредитний портфель фізичних осіб у річному вимірі збільшився на 38,1%.

В цих економічних умовах ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" проводив заходи щодо збільшення залучення коштів клієнтів, підтримку високого рівня ліквідності з розміщенням ресурсів, здебільшого у ОВДП та депозитні сертифікати НБУ, забезпечення енергонезалежності роботи регіональної мережі та програмно-технічних засобів Банку. Так, високоліквідні активи в структурі балансу Банку, що були сформовані за рахунок ОВДП, грошей та їх еквівалентів, депозитних сертифікатів НБУ - складають 88,6% в активах станом на кінець дня 30 вересня 2026 року (25,2 млрд. грн. у еквіваленті).

На звітну дату регіональна мережа Банку зросла на 12 відділень (+7%) порівняно з початком року та налічує 184 точки продажу (183 відділення та ГО). Регіональна мережа працює з урахуванням факторів забезпечення безпеки для клієнтів та співробітників.

Банк дотримувався в роботі всіх нормативів, встановлених НБУ. Зокрема нормативи ліквідності суттєво перевищували граничні значення, встановлені регулятором.

Прибуток ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" з початку 2026 року склав 77,5 млн. грн.

Власний капітал ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зріс на 31% (з 842,8 млн. грн. до 1103,3 млн. грн).

При цьому  ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" мав високі темпи приросту ключових статей, зокрема  комісійних та торгових доходів за рахунок трансакційної бізнес-моделі Банку, яка показала свою стійкість навіть в умовах дії воєнного стану, наявності розгалуженої мережі відділень та власної служби інкасації, що забезпечувала якісний готівковий обіг. Так, комісійний дохід Банку збільшився відносно аналогічного періоду 2025 року на 20,4% до 903,9 млн. грн. Чистий процентний дохід зріс у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 44,6% і склав на кінець дня 30 вересня 2026 року 785,1 млн. грн. Чистий прибуток від операцій з іноземною валютою за звітний дев'ятимісячний період складає 297,2 млн. грн.

Активи Банку відносно аналогічного періоду 2025 року зросли на 35,3% і станом на кінець дня 30 вересня 2026 року склали 28,41 млрд. грн. у еквіваленті.

До кінця 2026 року відповідно до прийнятої Стратегії розвитку Банк підтримуватиме обсяги активів на досягнутому рівні та забезпечуватиме високий рівень ліквідності за рахунок розміщення залучених коштів клієнтів у високоліквідні інструменти (ОВДП та депозитні сертифікати НБУ). Також планується подальше збільшення кредитного портфеля фізичних і юридичних осіб, розширення регіональної мережі Банку та залучення нових клієнтів, зокрема банків і юридичних осіб,  у напрямку інкасації та перевезення цінностей.

Рішенням Правління Національного банку України № 369-рш від 29 жовтня 2026 року було затверджено підвищення облікової ставки до 16,5% річних з 30 жовтня 2026 року.

Станом на дату затвердження фінансової звітності в Україні продовжуються бойові дії, частина територій півдня та сходу тимчасово окуповані, боротьба за які продовжується.

Керівному складу ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" не відомі інші факти або події після дати балансу 30 вересня 2026 року, які могли б негативно вплинути на подальшу діяльність, а також потребують коригування фінансової звітності Банку за дев'ятимісячний період, що закінчився 30 вересня 2026 року.

МСБО 24 "Розкриття інформації про зв'язані сторони" забезпечує розкриття у фінансовій звітності суб'єкта господарювання інформації, необхідної для привернення уваги до можливого впливу на фінансовий стан і на прибуток чи збиток суб'єкта господарювання, спричиненого існуванням зв'язаних сторін, а також операціями та залишками заборгованості, в тому числі зобов'язаннями між такими сторонами.

Пов'язані сторони - сторони вважаються зв'язаними, якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною. Операція зі зв'язаною стороною - обмін ресурсами або зобов'язаннями між зв'язаними сторонами незалежно від того, чи призначається ціна.

При розгляді взаємовідносин кожної можливої пов'язаної сторони особлива увага надається змісту відносин, а не лише їх юридичній формі.

Станом на 30 вересня 2026 року істотною участю (більше 10 процентів) у Банку володіють наступні учасники:

Волинець Данило Мефодійович

(дозвіл Національного банку України на придбання істотної

участі у банку від 24 квітня 2017 року №129)                               74,771253%

Руднєв Олексій Миколайович

(дозвіл Національного банку України на придбання істотної

участі у банку від 28 травня 2024року №24/547-рк)                          24,850504%

Відсоткові ставки за кредитами, наданими провідному управлінському персоналу та іншим пов'язаним сторонам, залученими коштами від акціонерів, провідного управлінського персоналу та інших пов'язаних осіб були встановлені на рівні звичайних відсоткових ставок за відповідним кредитним продуктом та ставок залучення коштів від фізичних осіб.

Контрактна процентна ставка за кредитами та авансами, наданим пов'язаним особам, на кінець звітного періоду становила 24,92% (на початок звітного періоду - 31,76%).

Контрактна процентна ставка за залученими коштами від пов'язаних осіб на кінець звітного періоду становила: 7,57% (на початок звітного періоду - 7,44%).

Ризик ліквідності - це ризик того, що Банк не зможе виконати свої зобов'язання за виплатами при настанні строку їх погашення у звичайних або непередбачених умовах. Ризик ліквідності включає в себе неможливість управляти незапланованим скороченням або змінами в джерелах фінансування. Ризик ліквідності також виникає внаслідок нездатності розпізнати або врахувати зміни кон'юнктури ринку, які впливають на здатність швидко реалізувати активи з мінімальною втратою їх вартості.

Управління ризиком ліквідності передбачає структурування активів і пасивів банку, при якому він був би спроможний виконувати свої зобов'язання у належні строки та у повному обсязі.

Процес управління ризиком ліквідності у банку є неперервним та базується на таких принципах:

- дотримання нормативів ліквідності, встановлених Національним банком України;
- розподіл процесу управління ризиком на управління миттєвою та перспективною ліквідністю;
- неперервність управління миттєвою ліквідністю протягом операційного дня;
- оцінка перспективної ліквідності - на основі аналізу майбутніх потоків грошових коштів у відповідності з реальними строками реалізації активів та зобов'язань;
- формування звітності по ризику ліквідності на щоденній основі;
- встановлення нормативних значень показників ризику та щоденний контроль за їх дотриманням;
- розподіл функцій та відповідальності щодо управління ризиками;
- регулярний перегляд плану дій по підтримці ліквідності на випадок кризових обставин;
- регулярність перегляду внутрішніх нормативів ліквідності (принаймні один раз на рік);
- регулярність інформування керівництва банку (Наглядова Рада, Правління, КУАП) щодо рівня ризику ліквідності.

Механізм управління ризиком ліквідності базується на методах GAP-аналізу та побудови майбутніх грошових потоків. Здійснення GAP-аналізу передбачає розрахунок розривів між активами і пасивами із відповідними кінцевими строками погашення у розрізі окремих валют, а також встановлення нормативних значень таких розривів і забезпечення їх виконання. Побудова майбутніх грошових потоків також здійснюється на щоденній основі у розрізі валют із розрахунком кумулятивних грошових потоків за певні проміжки часу, на які також встановлено граничні значення для щоденного виконання.

Для цілей визначення ризику ліквідності, Банк розкриває інформацію щодо активів та зобов'язань, згрупованих за строками від звітної дати до дати погашення. Групування та аналіз термінів погашення активів та зобов'язань надає можливість оцінити джерела фінансування активних операцій та спроможність Банку підтримувати ліквідність на рівні, достатньому для виконання своїх зобов'язань перед вкладниками та клієнтами.

Справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана за продаж активу або сплачена за передавання зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Найкращим підтвердженням справедливої вартості є ринкова ціна фінансового інструмента.

Банк розраховує справедливу вартість фінансових інструментів виходячи з наявної ринкової інформації (якщо така існує) та з використанням відповідних методик оцінки.

Фінансові інструменти, які обліковуються за справедливаою вартістю або справедлива вартість яких розкривається

 Банк використовує наступну ієрархію визначення і розкриття справедливої вартості фінансових інстументів у відповідності до моделі оцінки:

1-й рівень: ринкові котирування (без коригувань) ідентичних активів або зобов'язань на активних ринках;

2-й рівень: методики оцінки, які в якості базових даних, що впливають на справедливу вартість, використовують дані з відкритих ринків, які отримані прямим або непрямим шляхом;

3-й рівень: методики оцінки, які використовують в якості базових даних, що впливають на справедливу вартість, неринкові дані.

Оцінка справедливої вартості на 2-му та 3-му рівні ієрархії справедливої вартості була розрахована з використанням метода дисконтованих грошових потоків.

- активи, справедлива вартість яких приблизно дорівнює балансовій  вартості

Банк вважає, що справедлива вартість ліквідних активів, таких як грошові кошти та еквіваленти, приблизно дорівнює їх балансовій вартості.

 - заборгованість інших банків та перед іншими банками

Для активів з терміном до трьох місяців справедлива вартість приблизно дорівнює балансовій вартості у зв'язку з порівняною короткостроковістю цих фінансових інструментів.

- інвестиції в цінні папери, які обліковуються за справедливою вартістю

При визначенні справедливої вартості цінних паперів, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, банк використав всю наявну ринкову інформацію.

- фінансові активи та фінансові зобов'язання, які обліковуються за амортизованою вартістю

Справедлива вартість облігацій, що котируються, грунтується на котируваннях на звітну дату. Справедлива вартість інструментів, що не котируються та справедлива вартість яких не наближається до балансової, а саме кредитів клієнтам, довгострокова заборгованість інших банків, довгострокова  заборгованість перед іншими банками, кошти клієнтів, оцінюється  методом дисконтування майбутніх грошових потоків з використанням ставок, існуючих в цей момент по заборгованості з аналогічними умовами, видами валют, кредитним ризиком та строком погашення.

Справедлива вартість та рівні ієрархії вхідних даних, що використовувалися для методів оцінки активів на кінець звітного періоду

 (тис. грн.)

Справедлива вартість та рівні ієрархії вхідних даних, що використовувалися для методів оцінки активів на початок звітного періоду

 (тис. грн.)

Зміни у категорії активів 3-го рівня, які оцінені за справедливою вартістю

За звітний період змін сум за активами 3-го рівня, які обліковуються за справедливою вартістю не відбулося.

 Періодичні оцінки справедливої вартості на кінець звітного періоду

(тис. грн.)